Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background

Новини

Підведення підсумків роботи в умовах трансформації медичної системи

1 лютого 2019 року, на базі комунального некомерційного підприємства «Лисецька центральна районна лікарня», відбулась підсумкова медична рада, за результатами роботи закладів охорони здоров′я у 2018 році.

На засідання медичної ради були запрошені члени медичної ради, керівники структурних підрозділів, завідувачі сільських лікарських амбулаторій сімейної медицини та сімейні лікарі.

Розпочалось засідання з приємних урочистостей від адміністрації та профспілкового комітету лікарні:

головний лікар Тарас Скоропад вручив, завідувачу поліклінічного відділення КНП «Лисецька ЦРЛ», лікарю-хірургу Роману Кіндратіву, відзнаку Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»,

а також привітав колег по роботі з Днем народження, в яких цей день випадає на перше число лютого.

Далі, приступаючи до розгляду основного питання порядку денного, головний лікар Тарас Скоропад підкреслив, що на даний момент в державі проводиться низка реформ. Окрім процесів децентралізації, зміни відбуваються паралельно і в медицині. Жителі повинні отримати максимальну вигоду від проведення медичної реформи. А це можливо лише за умови партнерських відносин органів місцевого самоврядування та виконавчої влади району. «Відомо, що будь які зміни – це складний і тривалий процес. У держави є певні правила в цьому плані. І ми повинні працювати в рамках цих правил» – зауважив головний лікар Тарас Скоропад.

Заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Вадим Палій проінформував учасників засідання про  роботу КНП «Лисецька ЦРЛ» та його структурних підрозділів протягом минулого року. Крім того, в доповіді, було акцентовано на реформуванні медичних закладів, покращенні організації медичного обслуговування, створенні механізмів раціонального використання фінансових, кадрових  та матеріально-технічних ресурсів.

На завершення засідання медичної ради, звертаючись до присутніх,  головний лікар  Тарас Скоропад подякував медикам за їхню роботу, наголосивши, що за останній рік відбулися зміни в сторону покращення матеріально-технічної бази, придбання лікувально-діагностичної апаратури та оснащення медичних закладів КНП «Лисецька ЦРЛ». 2019 рік стане найбільш пріоритетним щодо впровадження реформування вторинного рівня надання медичної допомоги та змін у діяльності лікувально-профілактичних закладів, спрямованих на підготовку до роботи в умовах госпітальних округів.

За підсумками медичної ради прийнято відповідне рішення. Роботу закладів охорони здоров′я КНП «Лисецька ЦРЛ» визнано задовільною. Були визначені також пріоритетні напрямки діяльності медичних закладів на найближчу перспективу. Серед основних – сприяння проведенню реформування системи охорони здоров′я, вдосконалення первинної ланки медичної допомоги, зміцнення її матеріально-технічної бази.

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

04.02.2019р.

Подолаємо рак разом 

Щорічно, починаючи з 2005 року, 4 лютого у світі відзначається Всесвітній День боротьби проти раку.

Всесвітній День боротьби проти раку – це привід для інформування лікарів і населення про ті заходи, які може і повинен виконувати для профілактики захворювання.

Мета Всесвітнього Дня боротьби проти раку – підвищення обізнаності населення про фактори ризику і онкологічну настороженість, ранню діагностику і лікування онкологічних захворювань.

Щороку у світі виявляють 12 мільйонів  осіб, які вперше захворіли на рак. Близько 7-ми мільйонів помирають від цієї хвороби. Україна відрізняється високим рівнем захворюваності на цю недугу. Рак посідає 2 місце в структурі смертності населення України і разом з серцево-судинними захворюваннями визначає рівень здоров′я нації. Ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна 5-та жінка, до 30% хворих – особи працездатного віку.

З кожним роком число онкологічних хворих постійно зростає. Таку тенденцію фахівці пов’язують з різним обставинами:

  • Збільшенням тривалості життя;
  • Забрудненням навколишнього середовища;
  • Шкідливими звичками, гіподинамією;
  • Спадковістю та іншими причинами.

В Тисменицькому районі, так само як в області і в Україні загалом, зростає онкологічна захворюваність населення. Минулого року в районі захворіло 286 осіб, що на 25 осіб більше проти 2017 року. Відповідно збільшилась первинна захворюваність на 100 тисяч населення – з 333,3 до 366,8 у 2018 році на фоні відповідного середнього показника по області – 297,3 у 2018 році. Загальний показник виявлених випадків раку в ІV  стадії – 23,4% (71 особа). Найбільше занедбаних випадків злоякісних новоутворень виявлено у хворих на рак:

  • Прямої кишки – 63,6%
  • Легень – 46,2%
  • Молочної залози – 41,7%
  • Шийки матки – 33,3%.

У 2018 році в районі померло від онкологічних захворювань 172 особи, що на 8 осіб більше проти 2017 року.

Висока смертність від онкологічних захворювань в першу чергу пов′язана з пізнім зверненням хворого до лікаря, коли хвороба вже важко піддається лікуванню.

В боротьбі з раком велика роль відводиться первинній та вторинній профілактиці онкологічних захворювань.

Первинна профілактика злоякісних пухлин

Під первинною профілактикою раку розуміють попередження передпухлинних змін, шляхом усунення несприятливих факторів навколишнього середовища, корекції способу життя,  а також підвищення резистентності організму. Первинна профілактика онкологічних захворювань дозволяє знизити ймовірність розвитку злоякісного процесу на 70 – 90%.

Первинна профілактика раку здійснюється за такими напрямами:

  • Онкогігієнічна профілактика;
  • Психогігієна;
  • Збалансована дієта;
  • Біохімічна профілактика;
  • Медико-генетична профілактика;
  • Вакцинація.

Вторинна профілактика:

Вторинна профілактика раку являє собою медичні заходи, спрямовані на діагностику передпухлинних станів, а також виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях, що забезпечує високу ефективність як хіміотерапевтичного, так і хірургічного лікування пухлини.

Звертаючи увагу на запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна досягти гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Будьте уважні до себе! Рак – це не вирок, це діагноз. При появі перших симптомів – зверніться до лікаря! Своєчасна діагностика та лікування зберігають життя!

 

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

31.01.2019р.

Первинна ланка – фінансування по новому

 У квітні 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив пакет нормативних актів, важливих для старту нової моделі фінансування за медичною реформою, зокрема і Постанову з офіційно зафіксованими тарифами.

Розмір фінансування медичних закладів первинної ланки буде залежати від вікової структури населення в кожному регіоні та кількості декларацій, що їх лікарі підпишуть із пацієнтами.

Кошти за кожного пацієнта, який підписав декларацію з лікарем, щомісяця перераховуються з Національної Служби здоров’я України (НСЗУ) на рахунок медичного закладу, де працює лікар. Сума, яка виплачується на кожну особу, називається капітаційною ставкою і становить у базовому варіанті 370 гривень на особу.

Також залежно від вікової групи нараховується певний коефіцієнт:

  • Від 18 до 39 років: базова ставка – 370 грн.;
  • Немовлята і діти до 5 років: коефіцієнт – 4, базова ставка – 1480 грн. на рік:
  • Діти віком 6-18 років: коефіцієнт – 2,3, базова ставка – 814 грн. на рік:
  • Від 40-64 років: коефіцієнт – 1,2, базова ставка – 444 грн. на рік:
  • Для людей 65 років і більше: тариф – 2 і базова ставка становить 740 грн. на рік.

370 гривень – це мінімальна ставка, яка множиться на віковий коефіцієнт і кількість пацієнтів, а тоді ділиться на 12 і щомісячно виплачується медичному закладу. На ці гроші медичному закладу слід забезпечити пацієнтові певний перелік послуг, а також свою діяльність. Як розподіляти кошти вирішуватиме адміністрація закладу.

Оплата праці лікаря буде залежати не тільки від кількості укладених декларацій, але й від якісних показників роботи. Якісні показники включають в себе медичні втручання у межах ПМД для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань та лабораторні, інструментальні діагностичні дослідження.  Водночас надбавки до окладу знижуються, якщо лікар проводить недостатню роботу в частині профілактики або лікування окремих захворювань, що веде за собою виявлення занедбаних випадків захворювань в розрізі конкретних патологій.

Нова система покликана забезпечити медичним працівникам гідну оплату праці і зрозумілі стимули для конкуренції за пацієнтів, а пацієнтам  – комплексну первинну медичну допомогу, що включає проведення діагностики, лікування найбільш поширених хвороб, направлення відповідно до медичних показань на спеціалізований рівень надання медичної допомоги, а також забезпечення громадян довготривалою медичною і профілактичною підтримкою.

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

24.01.2019р

Передсвятковий захід 

28 грудня 2018 року, напередодні 2019 року і Різдвяних свят, відбулися урочисті збори працівників комунального некомерційного підприємства (КНП) «Лисецька центральна районна лікарня».

Кінець року – це вдалий час для підведення підсумків та визначення нових пріоритетів. Саме в такому форматі була побудована доповідь головного лікаря Тараса Скоропада.

«Серед найголовніших складових доброго імені нашого закладу потрібно відзначити кваліфікований колектив працівників, які надають широкий спектр медичних послуг, адже нічого не робиться без людей, а також взаєморозуміння та консолідацію адміністрації медичного закладу і районної ради та представників депутатського корпусу» – акцентував, в зверненні до колег по роботі, головний лікар Тарас Скоропад.

В доповіді далі наголошувалося на тому, що в 2018 році вдалося об′єднати видатки з бюджетів різних рівнів для КНП «Лисецька ЦРЛ» на покращення матеріально-технічної бази, зокрема, придбання сучасного рентгенодіагностичного комплексу та на проведення реконструкції і ремонту приміщень третього поверху головного корпусу, пологового, неврологічного, хірургічного і терапевтичного відділень.

У Новий, 2019 рік, ми входимо в статусі комунального некомерційного підприємства, з ширшими правами і можливостями.

Звертаючись з привітанням до присутніх медичних працівників, головний лікар КНП «Лисецька ЦРЛ» сказав: – «Нехай забудуться старі образи, відкривши дорогу для нової дружби і любові, а улюблена робота принесе задоволення, нові знання і звершення. Бажаю, щоб у Новому році ми й далі працювали єдиною командою. Вірю, що наступний, 2019 рік, принесе нам впевненість у наших силах та єдність у діях!».

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

31.12.2018р

Нові підходи до лікування туберкульозу

Сьогодні змінюється модель надання медичної допомоги хворим на туберкульоз не лише у світі, а й в Україні. В економічно розвинених країнах світу, від практики тривалого перебування пацієнтів у стаціонарі, відмовились за кількома причинами:

  • це дороговартісно;
  • пацієнти не зацікавлені щоб перебувати довго на лікуванні.

Тобто ні пацієнти, ні держава цих країнах не зацікавлені в тривалій госпіталізації.

В Україні із початком змін в системі охорони здоров′я, в тому числі з реформою первинної ланки медичної допомоги, відкриваються нові можливості щодо лікування туберкульозу на амбулаторному рівні. На сьогодні пацієнти без бактеріовиділення, за умов дотримання вимог інфекційного контролю, можуть лікуватися за амбулаторною моделлю, їх спостерігатимуть сімейні лікарі. Кошти сімейним лікарям, за супровід хворих з туберкульозом, виплачуватиме Національна служба здоров′я України. За інформацією «Центру громадського здоров′я МОЗ України», цей процес планується розпочати з другого півріччя 2019 року.

Запропонована модель наразі довела свою ефективність у Європейських країнах та відповідає рекомендаціям  ВООЗ.

В Україні середня тривалість госпіталізації хворих 1,5 місяця (43 дні) для чутливого туберкульозу і 5 місяців (146 днів) для туберкульозу зі стійкістю до препаратів. У той самий час, наприклад, у Сполучених Штатах Америки середнє перебування хворого на чутливий туберкульоз у стаціонарі складає 15 днів.

В Україні, згідно протоколу ТБ, над розробкою якого наразі працює робоча група МОЗ і Центру громадського здоров′я, передбачено застосування короткострокових режимів лікування, про що готується відповідний наказ МОЗ України. Це сприятиме покращенню результатів лікування та застосування пацієнт-орієнтованого підходу.

Отже, амбулаторна модель лікування пацієнта за умови дотримання принципів контрольованого лікування є наразі економічно вигіднішою, безпечнішою, спрямована на індивідуальні потреби пацієнта. Вона довела свою ефективність – за нею майбутнє!

Підготував завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

21.12.2018р

Дві небезпеки холоду – переохолодження та обмороження 

В Україні  ще не було сильних морозів, а вже є  перші жертви холоду. До медиків звертаються постраждалі особи з обмороженням кінцівок та наслідками переохолодження.

Нагадаємо, що переохолодження та обмороження – це різні стани.

Перший означає:

  • Загальне зниження температури всіх частин тіла, власне, охолодження всього організму;

Другий:

  • Це локальна дія низької  низької температури на певні ділянки тіла.

Ступенів обмороження є чотири, а переохолодження – три.

Які основні симптоми переохолодження?

Перші ознаки:

  • Людина блідне, відчуває слабкість, їй хочеться спати.

При зниженні температури тіла до 36 градусів настає перший ступінь переохолодження, до 32 градусів – другий, а від 32 до 28 градусів – третій.

Що відбувається у випадку обмороження?

  • З′являється поколювання в руках або ногах, терпнуть кінцівки.

У разу обмороження другого та третього ступенів проявляється ураження шкіри, з′являються набряки, виникає сильний біль.

При четвертому ступені уражаються м′які тканини, можливе ураження суглобів і кісток. Шкіра синіє.

Як захиститись від такого впливу холоду?

У люті морози потрібно збільшити поживність звичного раціону. Варто споживати більше продуктів, що містять білок, а також вітаміни.

Якщо температура не перевищує мінус 18 градусів за Цельсієм, на повітрі не можна перебувати довше ніж 40 хвилин. Після цього треба зігрітися у приміщенні, де є 20 – 21 градус тепла – побути в ньому хоча б 10 – 15 хвилин. Випити гарячого чаю.

В холодну пору варто надягати шапку, шарф і рукавиці, щоб вберегти від низької температури ніс, вуха, щоки. Ці ділянки, перш ніж вийти надвір, змастіть жирним кремом.

У жодному разі не можна розтирати обморожені кінцівки снігом, спиртом і упускати уражені кінцівки у гарячу воду. Це тільки зашкодить.

Якщо температура тіла опустилась нижче 34 градусів, необхідно викликати швидку допомогу.

До її приїзду, людині, яка зазнала переохолодження чи обмороження, слід накласти термоізоляційні пов′язки у вигляді вати з бинтом, одразу одягнути сухі, теплі шкарпетки, рукавиці.

Будьте готові до екстремальних умов холоду!

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

18.12.2018р

Що таке електронний медичний запис? 

У 2019 році МОЗ України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів. Дані будуть передаватись в електронну медичну картку, роботу якої буде забезпечувати держава.

Дані до електронної медичної картки збирають через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляють до Центральної бази даних.

Яка інформація і коли буде вноситись до електронної медичної картки

Впровадження електронної медичної картки здійснюватимуть в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано:

  • 1-й етап — початок 2019 року: лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 025/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.
  • 2-й етап — середина 2019 року: спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності. 
  • 3-й етап — початок 2020 року: стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 066/о).

За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти.

Інформація, яка збережена в електронній формі, не потрібно буде дублювати на папері.

Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією тактика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки, насамперед, дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги. Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно. 

Підготував завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

14.12.2018р

Як розпізнати інсульт?

Загальною причиною інсультів різних видів є поганий стан кровоносних судин як всередині головного мозку, так і поза нього. До цього часто призводить атеросклероз (затвердіння стінок артерій), коли на стінках кровоносних судин із холестерину, кальцію, жиру утворюються бляшки, які звужують судинне русло і тим самим полегшують утворення тромбів і закупорку судини. Іноді ослаблена судина розривається і відбувається крововилив в мозкову тканину.

Як правило, симптоми інсульту проявляються несподівано. Головне своєчасно їх розпізнати і не втрачаючи часу, доставити людину в лікарню.

Щоб допомогти персоналу екстреної медичної допомоги швидко визначити інсульт, у 1998 році був розроблений у Великобританії так званий F.A.S.T.- тест. Він враховує найбільш характерні зовнішні прояви інсульту.

Тест FAST на симптоми інсульту:

  • Fface – по-англійськи означає обличчя – параліч однієї сторони обличчя, так що людина не може посміхнутися – ознака можливого інсульту;
  • Aarms – по-англійськи означає руки – якщо людина не може витягнути або підняти руки, це ще один симптом інсульту;
  • Sspeech – по-англійськи означає мова – невиразна мова і погане розуміння простих речень також є ознакою інсульту;
  • Ttime – по-англійськи означає час – якщо хоча б один із трьох перерахованих симптомів присутній, час негайно викликати «швидку».

Якщо комусь стало погано, проведіть цей нескладний тест, який допоможе визначити, чи не трапився у людини інсульт.

Для профілактики інсульту необхідно знати, що сприяє його розвитку. До основних факторів ризику інсульту відносяться гіпертонія, високий рівень холестерину в крові, діабет, зайва вага, шкідливі звички, малорухомий спосіб життя. Часто всі ці фактори взаємодіють між собою, тим самим ще більше збільшуючи ризик захворювання.

Оскільки інсульт легше попередити, ніж лікувати, стежте за своїм здоров′ям!

Підготував завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

12.12.2018р

Що змінить електронна система охорони здоров′я  і як встигнути змінитися 

Наразі рішення приймаються на основі аналізу статистичних даних, але вони мають як мінімум річну давнину. При впровадженні інформаційної системи використовуватимуться саме оперативні дані як амбулаторного так і стаціонарного рівня.  Обмін даними в подальшому має бути реалізовано між усіма ланками надання медичної допомоги.

Електронна система охорони здоров′я стала невід′ємною частиною медичної реформи, яка значно змінює принципи надання та фінансування медичної допомоги,  в тому числі покликана покращити доступ пацієнта до медичної допомоги та полегшити роботу лікаря.

Сьогодні медична інформаційна система розглядається не просто як додаток або компонент, який дозволяє укладати декларації чи реєструвати заклад охорони здоров′я в системі eHealth –  він має відповідати усім вимогам, які ринок, медичні працівники та взагалі світовий досвід, вимагають від подібних продуктів. Перш за все, йдеться про роботу з персональними та демографічними даними, медичними записами, даними, які виникають в результаті клінічної та кадрової роботи, господарської діяльності медичного закладу. Тобто все, що відбувається на етапі надання медичної допомоги і має оброблятися, накопичуватись і аналізуватися. Саме для цього потрібно створити автоматизоване середовище, де мають бути сервіси для пацієнтів, електронні медичні записи, управління, призначення і реєстратури. Це вимагає повної комп′ютеризації закладів охорони здоров′я, їх підключення до єдиної мережі, встановлення системи серверного доступу і забезпечення програмним обслуговуванням.

Медичним комунальним некомерційним підприємствам потрібні сучасні інструменти для управління цими закладами, в тому числі, щоб створювати умови для раціонального використання власних коштів. По суті в цьому разі державний заклад стає більш наближений до приватних клінік, він має змогу заробляти додаткові кошти та розподіляти їх відповідно для свого розвитку. В умовах реформування головні лікарі дійсно мають ставитись до пацієнтів як до клієнтів, тому вони повинні керувати не закладом охорони здоров′я, а по суті – бізнесом. Тому медичні інформаційні системи мають допомогти керівництву новостворених підприємств ефективніше розподіляти гроші та керувати іншими важелями менеджменту.

Така трансформація має включати навчання головних лікарів належному керуванню за допомогою медичних інформаційних систем для ефективної автоматизації праці, за допомогою якої можна значно зменшити навантаження на керівника закладу, а також оптимізації внутрішніх процесів.

Слід розуміти, що завдання медичних інформаційних систем безумовно мають групуватися відповідно до тих рівнів, для яких вони готують дані щодо прийняття відповідних рішень.

Завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

04.12.2018р

Хто попереджений – той захищений

1 грудня вся світова спільнота відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема. Всесвітній День боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і можливістю підвищити рівень обізнаності про це захворювання і його профілактику.

Що таке ВІЛ і СНІД?

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Цей вірус вражає певні клітини імунної системи (СD-4), які захищають організм від різноманітних інфекцій, і приводить до розвитку СНІДу.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи людини. Цей вірус може жити в організмі людини багато років, не викликаючи жодних симптомів. Більше того, він може передаватися іншим людям, перш ніж з′являться якісь ознаки захворювання.

На сьогодні з ВІЛ-інфекцією живе близько 37-ми мільйонів людей на планеті. Далеко не кожний знає про свій статус. Всього ВІЛ-інфікованих українців близько 244 тисячі. Лише за 10 місяців цього року в Україні зареєстровано 14797 нових випадків ВІЛ-інфекцій та 7233 нові випадки СНІДу. За 2018 рік зареєстровано 2638 випадків смерті від СНІДу, показник смертності – 6,2 на 100 тисяч населення.  Знають про свій статус лише половина оціночної кількості людей, які живуть з ВІЛ. На жаль, в Україні більшість нових випадків виявляються на 3-х та 4-х клінічних стадіях ВІЛ-інфекції, коли стан здоров′я вже незадовільний.

Станом на 1.01.2018 року в Тисменицькому районі під медичним спостереженням перебувало 67 ВІЛ-інфікованих осіб і показник поширеності на 100 тисяч населення становив 80,5 проти відповідного обласного показника – 75,2; з них в стадії СНІДу перебувало 28 осіб, що  на 100 тисяч населення складало 33,6 проти обласного – 30,2.

Як захистити себе?

Способи запобігання інфікуванню ВІЛ базуються на знанні шляхів передавання вірусу.

Шлях передавання ВІЛ:

  • «кров у кров» – способи профілактики: використання індивідуальних стерильних голок і шприців для ін′єкції; стерилізація обладнання для ін′єкцій, пірсингу, татуювань.
  • «статевий шлях передавання» – способи профілактики: постійний статевий партнер, взаємне зберігання вірності, захищені статеві стосунки.
  • «від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодування» – способи профілактики: антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, кесарів розтин, штучне вигодовування.

Зараз в Україні немає проблем з лікуванням. Кожний ВІЛ-позитивний українець може отримувати лікування безплатно. Зараз у подоланні хвороби найважливіше – виявити й привести на лікування всіх, хто живе з ВІЛ.

Якщо Ви ще не перевіряли себе – час дорослішати. Завітайте до найближчого пункту тестування та зробіть тест. Це швидко, безоплатно та конфіденційно.

Будьте дорослими – пройдіть тест на ВІЛ!

Підготував завідувач

інформаційно-аналітичного відділу

КНП “Лисецька ЦРЛ”

Микола Семенів

30.11.2018р