Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background

Цукровий діабет 2 типу


п/п Положення
ЛКП МД Термін виконання Виконавці (заклад; відділення ПІП
зав. відділення
ном. телеф.) Індикатори якості

Доведено, що надання медичної допомоги на засадах доказової медицини попереджає розвиток ускладнень, знижує смертність у пацієнтів

Наявність у лікаря ЗПСЛ локального протоколу ведення пацієнта з ЦД 2 типу.
1.Організація надання меддопомоги Необхідні дії лікаря:
Обов’язкові:
1.Затвердити на рівні закладу письмовий локальний протокол та клінічний маршрут пацієнта з ЦД 2 типу.
2. . Забезпечити проходження спеціальної підготовки лікарів ЗП, щодо клінічних аспектів ЦД 2 типу.
3. У разі необхідності уточнення діагнозу і погодження лікування, забезпечити направлення пацієнта до установ, що надають вторинну медичну допомогу, та консультації спеціалістів.

4. Забезпечити проведення діагностичних тестів та обстежень. За неможливості – лікар ЗП-СМ повинен направити пацієнта до лікарів-спеціалістів, які надають вторинну медичну допомогу.
5. У первинну медичну документацію вносяться данні, що містять інформацію про:
– пацієнтів з діагнозом ЦД 2 типу;пацієнтів, яким діагноз було встановлено вперше;
– пацієнтів з предіабетом – пацієнтів групи високого та дуже високого ризику розвитку ЦД 2 типу
– виявлені фактори ризику розвитку ЦД 2 типу у пацієнта .
– заходи, які здійснені лікарем ЗП-СМ щодо профілактики виникнення ЦД 2 типу
– моніторинг показників та відмітки про здійснені заходи лікування ЦД 2 типу та їх тривалість,профілактики та лікування ускладнень ЦД 2 типу, що проводилися іншими спеціалістами;
– інші супутні захворювання та методи їх лікування.
Бажані:
1Наявність комп’ютерної системи для створення бази даних пацієнтів з ЦД.

Постійно

Постійно

При верифікації діагнозу ЦД у пацієнта та прийомі «Д» спостереження.
Постійно

З моменту виявлення у пацієнтів ЦД

Постійно

Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт.
Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт
Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт

Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт.
Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт.
Адміністрація ЛПЗ

100%
100%

100%

100%

100%
2.Первинна профілактика
Первинна профілактика
Необхідні дії лікаря
1. Виявлення та оцінка факторів ризику ЦД 2 типу.
2. При наявності у пацієнта будь-якого віку надмірної маси тіла або ожиріння та одного або більше10 додаткових факторів ризику ЦД 2, а також у пацієнтів з помірним, високим та дуже високим ризиком ЦД 2 типу провести обстеження на виявлення ЦД 2 типу.
3. Якщо пацієнт має класичні симптоми гіперглікемії ,одразу провести обстеження на виявлення ЦД 2 типу.
4. Рекомендувати заходи щодо зміни способу пацієнтам:корекція харчування, фіз. навантаження боротьба з шкідливими звичками.

Постійно, не рідше 1 разу в рік Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт;
3.Діагностика Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1Визначення рівня глікемії проводиться шляхом:визначення рівня глюкози капілярної крові в будь-який час доби незалежно від прийому їжі та/або визначення рівня глюкози у плазмі венозної крові натщесерце, та оцінити результати.
2.Обстеження на виявлення ЦД 2 типу щороку:
– у пацієнтів з пре діабетом.
– при наявності у пацієнта будь-якого віку надмірної маси тіла або ожиріння та одного або більше
додаткових факторів ризику ЦД 2.
– пацієнтам з помірним, високим та дуже високим ризиком ЦД 2 – всім пацієнтам після 45 років;
– якщо показники рівня глюкози в межах норми – зробити повторний тест
Бажані:
3. Визначити показник HbA1c.
4. Провести пероральний глюкозо-толерантний тест (через 2 години після
прийому 75 г глюкози). Постійно.

Щороку .

Через 3 роки або по потребі

Постійно Лікар ЗП- СМ.

4Лікування Лікування.
1. Розробити індивідуальний план медичної допомоги.
2. Надати пацієнту інформацію про стан його здоров’я, самоконтроль захворювання, рекомендації щодо не медикаментозного і медикаментозного лікування у доступній формі, навчити самоконтролю захворювання.
3. Встановити та погодити з пацієнтом цільові значення глікемії
4. Для пацієнтів, у яких вперше діагностовано ЦД 2 тип, забезпечити проходження програми навчання пацієнтів самоконтролю захворювання.
5. Направити пацієнта до установ, що надають вторинну медичну допомогу:
5.1 при недосягненні цільового рівня HbA1c протягом 6 місяців
5.2 при необхідності призначення інсуліну чи додання ЛЗ з групи інгібіторів ДПП-4, ЛЗ з групи тіазолідиндіонів або ЛЗ з групи аналогів ГПП-1
5.3 при значному зменшенні маси тіла на фоні лікування;
5.4 при настанні вагітності;
5.5 при гострих станах зумовлених ЦД 2 типу .
5.6 при виявленні ознак ускладнень ЦД з метою уточнення діагнозу та корекції лікування;
5.7 при прогресуванні хронічних ускладнень ЦД 2 типу та супутніх захворювань;
5.8 при виявленні нез’ясованих розбіжностей між HbA1c та іншими показниками глікемії
Бажані:
6. Забезпечити щорічне проходження навчальних циклів з питань удосконалення самоконтролю свого стану (Додаток 5 Вимоги до програми навчання пацієнтів самоконтролю захворювання), надання інформаційних матеріалів (друкованих, аудіо, відео, в електронному вигляді тощо) та здійснювати подальшу підтримку пацієнта.
7. Направити пацієнта з вперше виявленим ЦД 2 типу до консультаційно-діагностичного кабінету психологічної допомоги людям з ЦД 2 типу(Школи діабету).
8. Залучати пацієнтів з ЦД 2 типу, які мають досвід ефективного контролю власного захворювання, до сприяння у роботі місцевої групи спеціалістів з надання спеціалізованої допомоги іншим пацієнтам (у співпраці з локальними, регіональними чи національними асоціаціями людей з ЦД).
9. Надавати інформацію пацієнтам про діабетичні асоціації та їхні контактні дані.
10. Забезпечити пацієнтів з ЦД 2 типу «Інформаційним листом для пацієнта з цукровим діабетом»
Не медикаментозне лікування
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Оцінити спосіб життя і проводити корекцію харчування, регулювання фізичних навантажень, боротьбу зі шкідливими звичками та надмірною масою тіла.
Бажані:
2. Залучення пацієнта до участі в програмах не медикаментозної корекції(при їх наявності).
3. Направити пацієнта із надлишковою масою тіла до установ, що надають вторинну медичну допомогу (до дієтолога, спеціаліста з лікувальної фізкультури тощо).
Медикаментозне лікування
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. При недосягнення індивідуального цільового рівня глікемії за допомогою не медикаментозних методів пацієнту з ЦД 2 типу провести фармакотерапію.
2. При недосягненні цільового рівня глікемії упевнитись, що пацієнт виконує рекомендації щодо прийому призначених ЛЗ.
3. При неефективності наданої медикаментозної терапії при виконанні пацієнтом всіх рекомендацій направити його до установи, що надає вторинну медичну допомогу. Постійно.

Постійно

Постійно після призначення спеціаліста Лікар ЗП-СМ.

Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт контролює лікування пацієнта , призначене спеціалістами;
5.Хронічні ускладнення цукрового діабету 1.Профілактика.
Обов’язкові:
1. Проінформувати пацієнта щодо необхідності комплексного обстеження та
забезпечити проведення процедур .
2. Досягнути рекомендованих цілей терапії
3.При поганій прихильності пацієнта до лікування обстежити пацієнта на
ознаки депресії або психологічного розладу. При виявленні патології
проводиться терапія відповідно до затверджених медико-технологічних
документів.
1.1 Контроль ліпідного профілю крові.
1. Почати лікування статинами у пацієнтів з ЦД 2 типу будь-якого віку та із супутніми ССЗ та/або із підвищеним загальним рівнем холестерину,
2.або у пацієнтів з ЦД 2 типу віком до 40 років з хоча б одним з додаткових факторів( зайва вага; АГ мікроальбу- мінурія.тютюнопаління,наявність в анамнезі ССЗ,наявність ССЗ в сімейному анамнезі,у пацієнтів з «високим» та «дуже високим» ризиком серцево-судинних ускладнень.
3. Призначити лікуванняЛЗ з групи статинів всім пацієнтам з ЦД 2 типу старше 40 років
4.Пацієнтам, які отримують ліпідознижуючі ЛЗ і в яких підозрюється ознаки рабдоміолізу чи /і печінкової недостатності – первірити рівень АСТ,АЛТ,Білірубін, лужна фосфатаза,КФК) та відмінити прийом статинів.
5.Призначити комбінацію ЛЗ з групи статинів з ЛЗ езетимібом, якщо показники ліпідного профілю не досягли цільового рівня
6. У разі підвищеного рівня тригліцеридів оцінити можливі вторинні причини високого рівня тригліцеридів у сироватці крові (гіпотиреоз, ниркова недостатність, гепатит, особливо через алкоголь)
7. Не слід використовувати ЛЗ групи статинів, якщо існує ймовірність вагітності
8. Призначити додатково фенофібрат ,якщо рівень тригліцеридів залишаеться вище 4,5 ммоль/лабо рівень тригліцеридів залишається в діапазоні 2.3-4.5 ммоль/л танаявніССЗ.
9. З метою профілактики розглянути призначення ЛЗ висококонцентрованих ефірів омега-3 поліненасичених жирних кислот лише при стійкій гіпертригліцеридемії, якщо заходи щодо здорового способу життя та прийом ЛЗ групи фібратів не дали очікуваного результату.
1.2. Контроль артеріального тиску
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Запропонувати здоровий спосіб життя.
2. Якщо АТ стабільно вище 140/80 мм рт.ст. (або вище 130/80 мм рт.ст. у разі наявності порушень функцій нирок, ретинопатії кардіо- та цереброваскулярних захворювань) не зважаючи на корекцію способу життя та харчування, розпочати фармакотерапію.
1.3. Антитромбоцитарна терапія
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Призначити ЛЗ ацетилсаліцилову кислоту 75 мг на добу пацієнтам від 50 років і старше, якщо АТ нижче 145/90 мм рт.
2. Призначити ЛЗ ацетилсаліцилову кислоту 75 мг на добу пацієнтам молодше 50 років, які мають інші значні чинники ризику ССЗ
3. Лікування антитромбоцитарними препаратами починають після того, як досягнуто ефективний контроль АТ, що зводить до мінімуму ризик геморагічного інсульту.
4. ЛЗ клопідогрель слід використовувати замість ЛЗ ацетилсаліцилової кислоти тільки в разі вираженої непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або наявності протипоказань до її застосування (крім випадків гострих серцево-судинних подій і процедур).
2. Діагностика та лікування .
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Пацієнту з нововиявленим ЦД 2 типу забезпечити проведення діагностичних .За неможливості виконання досліджень в закладі, що надає первинну медичну допомогу, лікарЗП-
СЛ повинен направити пацієнта до закладів, що надають вторинну медичну допомогу.
2. Пацієнти з ЦД 2 типу, у яких є ознаки нейропатії, ретинопатії, ССЗ, проблем, пов’язаних з нижніми кінцівками, нирками, повинні направлятися на консультацію до відповідного спеціаліста з метою уточнення діагнозу та корекції лікування.
2.1. Серцево-судинні захворювання
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Діагностика ССЗ проводиться відповідно до затверджених медико-технологічних документів цих захворювань
2. Направити до установ, що надають вторинну медичну допомогу при діагностуванні супутніх ССЗ .
3. У разі підозри щодо гострого коронарного синдрому та критичної ішемії кінцівок у пацієнтів з ЦД 2 типу прийняти всі заходи щодо забезпечення у найкоротші строки реваскуляризації.
4. Призначити бета-блокатори пацієнтам з ЦД 2 типу та ІХС.
5. Пацієнтам з ЦД 2 типу та гострим коронарним синдромом додатково до застосування ацетилсаліцилової кислоти потрібно призначати клопідогрель.
6. ЛЗ групи інгібіторів АПФ рекомендуються в якості першої лінії терапії у пацієнтів з ЦД 2 типу із дисфункцією лівого шлуночка незалежно від наявності ознак серцевої недостатності. При непереносимості ЛЗ інгібіторів АПФ призначитиЛЗ групи БРА-2.
7. ЛЗ групи бета-блокаторів, а саме: ЛЗ метопролол сукцинат, бісопролол, карведилол призначити в якості терапії першої лінії у пацієнтів з ЦД 2 типу із серцевою недостатністю.
8. Сечогінні ЛЗ, зокрема, петльові діуретики, призначити для симптоматичного лікування пацієнтів з ЦД 2 типу з надлишком рідини у зв’язку з серцевою недостатністю.
9. ЛЗ групи антагоністів альдостеронових рецепторів можуть бути додані до ЛЗ групи інгібіторів АПФ, бета-блокаторів, і діуретиків у пацієнтів з ЦД 2 типу з тяжкою серцевою недостатністю.
10. Пацієнтам, яким не може бути проведено реваскуляризація з приводу критичної ішемії кінцівок призначити інфузії препаратів простацикліну з обов’язковим моніторингом побічних реакцій.
11. При виборі цукрознижувальної терапії у пацієнтів з ССЗ віддавати перевагу ЛЗ з меншим ризиком виникнення гіпоглікемії, з обережністю призначати ЛЗ глібенкламід.
12. У пацієнтів з ЦД 2 типу та серцевою недостатністю стадії 2b та ІІІ, зниження фракції викиду менше 40%, не призначати ЛЗ метформін.
2.2. Ураження нирок
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. При встановленні діагнозу ЦД 2 типу і при кожному щорічному огляді проводити визначення концентрації альбуміну, креатиніну, САК та дослідження ШКФ та проводити їх оцінку
2. Розглянути питання про подальший огляд та направлення до відповідного пеціаліста у заклад, що надає вторинну медичну допомогу при мікроальбумінурії і за будь-якої наступної умови:значна або прогресуюча ретинопатія,АТ є особливо високим або стійким до лікування,при виявлені нез’ясованих розбіжностей між САК та іншими діагностичними значеннями альбумінурії, наявність значної гематурії,підвищення або зниження рівняШКФ,важкий загальний стан пацієнта.
3. У пацієнтів з ЦД 2 типу та будь-яким порушеннями функцій нирок слід підтримувати АТ <130/80 мм рт.ст. 4. На стадії мікроальбумінурії почати прийом ЛЗ групи інгібіторів АПФ в мінімальних дозах при нормальному АТ та в середньо терапевтичних дозах при підвищеному АТ понад 130/80 мм рт.ст. Якщо ЛЗ групи інгібіторів АПФ погано переноситься замінити його на ЛЗ групи БРА-2. 5. Провести корекцію дисліпідемії (за наявності) та досягнення цільового рівня глікемії на всіх стадіях діабетичної нефропатії. 6. На стадії протеїнурії всім пацієнтам перевірити АТ, контроль глікемії і рівень холестерину та якнайшвидше направити до спеціалістів, щонадають вторинну медичну допомогу. 7. Забезпечити проведення моніторингу показників в залежності від стадії діабетичної нефропатії 8. Оцінити вживання кількості білка з їжею та адекватність раціону харчування(з мікроальбумінурією вживати 1 г білка на 1 кг маси тіла,з протеїнурією і зниженим рівнем швидкості клубочкової фільтрації-вживати до 0,8 г білка на 1 кг маси тіла) 2.3. Ураження органів зору Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. При встановленні вперше діагнозу ЦД 2 типу і в подальшому при кожному щорічному огляді проводити обстеження очного дна з обов’язковим розширенням зіниці з приводу діабетичної ретинопатії та встановити її стадію всім пацієнтам з ЦД 2 тип.За неможливості виконання досліджень та встановлення стадії ретинопатії в закладах, що надають первинну медичну допомогу, лікар загальної практики – сімейний лікар повинен направити пацієнта до закладу, що надає вторинну медичну допомогу. 2. У пацієнтів з ЦД 2 типу та будь-яким ознаками розвитку загрози втрати зору (ретинопатії) переглядається глікемічний контроль, рівень АТ та забезпечується направлення до офтальмолога та ендокринолога. 3.Організувати негайний огляд у офтальмолога у разі: раптової втрати зору,почервоніння райдужки,преретинальної або склоподібної кровотечі сітківки,відшарування сітківки. 2.4. Ураження нервів Лікування болю при діабетичній нейропатії Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Ідентифікувати хронічну больову діабетичну нейропатію,провести лікування. Автономна нейропатія Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Розглянути діагноз гастропарез у дорослих з нестабільним контролем рівня глюкози в крові і здуттям живота без причини або з блювотою, беручи до уваги можливі альтернативні діагнози і доцільність прийому ЛЗ метоклопраміду, домперидону у дорослих з гастропарезом. 2. При підозрі щодо гастропареза розглянути направлення до спеціаліста, 3. Розглянути можливість автономної нейропатії, що впливає на кишечник дорослого пацієнта з нез’ясованою діареєю, особливо по ночах. 4. При використанні ЛЗ з групи трициклічних антидепресантів і гіпотензивних ЛЗ у пацієнтів з автономною нейропатією спостерігати за підвищеною вірогідністю розвитку небажаних явищ, таких як ортостатична гіпотензія. 5. Обстежити пацієнта з нез’ясованою проблемою випорожнення сечового міхура щодо автономної нейропатії сечового міхура. 6. У разі еректильної дисфункції запропонувати ЛЗ групи інгібіторів фосфодіестерази 5 типу (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) при відсутності протипоказань та прослідкувати за досягненням цільових рівнів глікемічного контролю. Після обговорення, звернутися до послуг інших спеціалістів з медичного,хірургічного, психологічного лікування еректильної дисфункції, якщо прийомЛЗ групи інгібіторів фосфодіестерази 5 типу не був ефективним. 2.5. Діабетична стопа Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. При встановленні вперше діагнозу ЦД 2 типу, і вподальшому при кожному щорічному огляді обстежити стопи пацієнта та дистальну частину ніг для виявлення факторів ризику діабетичної стопи у всіх пацієнтів з ЦД 2 типу та звернути особливу увагу на пацієнтів:з діабетичною ретинопатією і нефропатією,одиноких, похилого віку,які зловживають алкоголем,курців. 2. За неможливості виконання досліджень або при необхідності, направити пацієнта до закладу, що надає вторинну медичну допомогу. 3. Направляти до установ, що надають вторинну стаціонарну або високоспеціалізовану допомогу при наявності виразки у пацієнтів. 4. Усім пацієнтам з ЦД 2 типу надати інформацію по догляду за ступнями і нігтями на ногах. 5. Пацієнтам з ризиком виникнення або наявністю діабетичної стопи для зменшення тиску на мозолі та рецидиву виразки рекомендувати носити кросівки для бігу з пружною підошвою, взуття по спеціальному замовленню та ортопедичні устілки. 1 раз в рік Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт контролює лікування пацієнта , призначене спеціалістами; 6.Гострі ускладнення цукрового діабету 2 типу. 6.1. Профілактика гострих ускладнень. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Надати всім пацієнтам з ЦД 2 типу інформацію щодо провокуючих факторів розвитку гострих ускладнень 6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цукрового діабету 2 типу Необхідні дії лікаря Обов'язкові: 1. Розпізнавати гострі ускладнення ЦД 2 типу при кожному звернені пацієнтаз ЦД 2 типу. 2. Провести на догоспітальному етапі експрес-аналіз глюкози плазми кровідля всіх гострих ускладнень ЦД 2 типу. 3. Провести відповідні заходи догоспітальної допомоги ,самостійно чи за допомогою служби екстренної допомоги доставити пацієнта до установ, що надають вторинну (стаціонарну) медичну допомогу. Бажані: 4. При підозрі на діабетичний кетоацидоз провести на догоспітальному етапі,аналіз будь-якої порції сечі на кетонові тіла. 6.3. Лікування гострих ускладнень цукрового діабету 2 типу. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. При виявлені гострих ускладнень ЦД 2 типу надати пацієнту догоспітальну допомогу та самостійно чи за допомогою служби екстреної допомоги доставити пацієнта до установ, що надають вторинну (стаціонарну) медичну допомогу. 2. При діабетичному кетоацидозі ввести: - інсулін короткої дії 20 од. в/м; - розчин 0,9 % натрію хлориду в/в крапельно зі швидкістю 1 л/год. 3. При гіперосмолярному гіперглікемічному синдромі та молочнокислому ацидозі ввести: - розчин 0,9 % натрію хлориду в/в крапельно зі швидкістю 1 л/год. 4. При рівні глюкози плазми менше 3,9 ммоль/л (гіпоглікемія) у пацієнтів з ЦД 2 типу, які отримують цукрознижуючу терапію, і у яких легкий перебіг гіпоглікемії (пацієнт не потребує допомоги іншої особи) провести так ізаходи: - вжити 1-2 хлібні одиниці (ХО) швидкозасвоюваних вуглеводів: цукор (3-5 шматків, краще розчинити) або 200 мл солодкого фруктового соку або 200 мл солодкого чаю або 4-5 великих таблеток глюкози (по 3 мг); - якщо гіпоглікемія викликана інсуліном пролонгованої дії, особливо у нічний час, слід додатково вжити 1-2 ХО повільно засвоюваних вуглеводів (хліб, каша тощо). 5. При рівні глюкози в плазмі крові < 3,9 ммоль/л (гіпоглікемія) у пацієнтів з ЦД 2 типу, які отримують цукрознижуючу терапію, і у яких тяжка гіпоглікемія (пацієнт потребує допомоги іншої особи, з втратою свідомості або без неї) провести такі заходи: - пацієнта покласти на бік, звільнити ротову порожнину від залишків їжі. При втраті свідомості не дозволяється вливати в ротову порожнину солодкі розчини (небезпека асфіксії!); - в/в струйно ввести 40-100 мл 40 % розчину глюкози, до повного відновлення свідомості або 1 мл розчину глюкагона п/ш або в/м; - якщо свідомість не відновлюється після в/в введення 100 мл 40 % розчину глюкози або 1 мл розчину глюкагона, почати в/в крапельне введення 5 %, 10% розчину глюкози та як найшвидше госпіталізувати;26 - якщо причиною виявиться передозування пероральних цукрознижуючих ЛЗ з великою тривалістю дії, в/в крапельне введення 5 %, 10% розчину глюкози продовжувати до нормалізації глікемії та повного виведенняЛЗ з організму. 6. Викликати екстрену медичну допомогу при неможливості самостійно надати догоспітальну допомогу та/або доставити пацієнта до установ, що надають вторинну стаціонарну медичну допомогу. 1 раз в рік Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт контролює лікування пацієнта , призначене спеціалістами; 7.Диспансерне спостереження 7.1. Самоконтроль рівня глюкози (натще і після їжі) пацієнтів з ЦД 2 типу Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Навчання самоконтролю рівня глюкози в крові проводити з усіма пацієнтами, особлива увага приділяється: - пацієнтам з високим ризиком гіпоглікемії, при гострих захворюваннях, зміні терапії, характеру харчування (релігійний піст тощо), при вагітності, пацієнтам з недостатнім глікемічним контролем (HbA1c>7%);
– пацієнтам з ЦД 2 типу, які отримують інсулін та пройшли навчання щодо корекції його дози;
– забезпеченню безпеки під час виробничої діяльності, у тому числі водіння транспортних засобів;
– тим, хто застосовує пероральні ЛЗ для зниження рівня глюкози, щоб мати дані про гіпоглікемію;
– спостереженню за змінами під час інтеркурентних захворювань.
Бажані:
2. Пояснити пацієнтові, у якого вперше виявили ЦД 2 типу, необхідність проводити самоконтроль рівня глюкози в крові та вести щоденник самоконтролю. Обговорити мету і узгодити, як записувати розшифровувати дані, проводити вимірювання.
3. Пацієнти, які одержують багатократні ін’єкції інсуліну або помпову інсулінотерапію, повинні проводити самоконтроль рівня глюкози крові 3 або більше разів на добу.
4. Використовувати дані самоконтролю рівня глюкози для оцінки ефективності лікування у всіх пацієнтів.
5. Проводити структуровану щорічну оцінку: навичок самоконтролю пацієнтів,якості та відповідної кількостізроблених аналізів,використання отриманих результатів, впливу самоконтролю на якість життя,метрологічного контролю приладів, що використовується,якщо самоконтроль доцільний, але контроль рівня глюкози в крові є для пацієнта неприйнятним, треба обговорити моніторинг рівня глюкози в сечі.
7.2. Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Проводити моніторинг показників обов’язкових діагностичних процедур
2. Щорічно оцінювати:обсяг знань пацієнта з самостійного моніторингу ЦД 2 типу, а також зміни способу життя та побажання пацієнтів (включаючи характер харчування, фізичну активність і тютюнопаління),а також психологічний стан і переглядати план індивідуальної допомоги.
3. Контролювати частоту відвідування офтальмолога залежно від стадії діабетичної ретинопатії.
4. Забезпечити проведення моніторингу показників в залежності від стадії діабетичної нефропатії.
5. Контролювати частоту відвідування хірурга або кабінету діабетичної стопи в залежності від стадії ураження нижніх кінцівок.
6. Контролювати частоту відвідування ендокринолога з будь-яких причин.
7. Слідкувати та фіксувати у первинній документації виконання пацієнтом всіх рекомендації та призначень, що були зроблені лікарями, які надають первинну, вторинну чи третинну медичну допомогу.
7.3. Реабілітаційні заходи.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
1. Проводити психологічну реабілітацію та підтримку пацієнтів, діагностику і лікування депресії на всіх етапах лікування ЦД 2 типу.
2. Надавати направлення на санаторно-курортне та фізіотерапевтичне лікування.
3. Проводити консультування з приводу використання ортопедичного та
терапевтичного взуття та надати направлення до відповідної установи. 1 раз в рік Лікар ЗП- СМ/ дільничний терапевт контролює лікування пацієнта , призначене спеціалістами;



Comments are closed.