Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background

Рентгенологічна служба

До ренгенологічної служби КНП “Лисецька ЦРЛ” входять  рентгенкабінети №1, №2, де розміщені стаціонарні ренгенапарати: РУМ – 20 та ІМАХ – 160.

У рентгенкабінеті №1 розміщений рентгенапарат РУМ-20 на 2 робочі місця з можливістю отримання рентгенограм на плавці.

У жовтні 2018 року відкрито рентгенкабінет №2, де встановлено новий рентгендіагностичний комплекс ІМАХ-160 на 2 робочі місця, з можливістю проведення рентгендосліджень усіх анатомічних ділянок тіла дорослих і дітей у положенні – стоячи, сидячи і лежачи. Отримання результату можливе, як у  цифровому форматі, так і на плівці чи фотопапері.

У рентгенкабінеті №2 проводиться:

  • Профілактична та діагностична рентгенографія ОГК, органів черевної порожнини (оглядова), кісток, суглобів та м′яких тканин;
  • Урологічні рентгендослідження (оглядова та в/в урографія, ретроградна пієло/цистографія;
  • Фістулографія.

Забезпечують роботу: два лікарі-рентгенологи та три рентгенлаборанти денного стаціонару і один ургентний рентгенлаборант.

Карабин Іванна Іванівна, лікар-рентгенолог.

Стаж роботи 10 років.

У 2007 році закінчила Івано-Франківський державний медичний університет.

З 2007 по 2009 рік –  пройшла інтернатуру за спеціальністю «Радіологія».

2010 рік – спеціалізація за спеціальністю «Рентгенологія».

З 2009 року по січень 2017 року – працювала лікарем рентгенологом Богородчанської ЦРЛ.

У лютому 2016 року переведена на посаду лікаря-рентгенолога, завідувача рентгенкабінетом Лисецької ЦРЛ. Виконує обов′язки районного рентгенолога Тисменицького району. Постійно підвищує свій професійний рівень.

 

Кормилець Софія Леонідівна, лікар-рентгенолог.

У 2015 році закінчила Івано-Франківський національний медичний університет.

У 2015 – 2017 роках пройшла інтернатуру за спеціальністю «Радіологія», ІФНМУ.

Спеціалізація за спеціальністю «Рентгенологія» у 2017 році на базі Львівського національного медичного університету.

Рентгенлаборанти:

  • Ружак Жанна Ярославівна
  • Зінич Христина Миколаївна
  • Осипів Галина Михайлівна.

 

rengenolog   ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРИХ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕНТГЕНОГРАФІЇ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА І ТАЗУ

Особливості знімання цих відділів хребта і таза заключаються в тому, що на прямій рентгенограмі на зображеннях хребта і кісток таза накладаються тіні газових міхурів кишечника.
Скупчення газу в кишечнику не дає можливості отримати чітке зображення кісткової структури цих відділів скелету.
Окремі газові міхурі кишечника можуть симулювати кісткові вогнища деструкції.
Підготовка таких хворих зводиться до ретельної очистки кишечника будь-якими доступними засобами.
Напередодні дослідження із раціону хворого виключається чорний хліб, горох, молоко і т.п. харчові продукти,які сприяють утворенню газу в кишечнику.
За 3-4 год. до сну і безпосередньо перед ним хворому високою очисною клізмою очищають кишечник. Очисна клізма ставиться також в день дослідження за 1-1,5 год. до рентген-обстеження.

Особливості рентгеноскопічного обстеження шлунка

Дослідження шлунка проводиться в основному за допомогою штучного його контрастування із використанням основних методик рентгенологічного обстеження – просвічування і рентгенографії.
Безконтрастне обстеження шлунка дає позитивні результати лише при гострому його розширенні, коли в шлунку накопичується велика кількість рідини і газу. Підготовка хворого: для обстеження шлунка із звичайним прийманням суміші барію per os хворі направляються в рентгенівський кабінет ранком натще серце. Такі хворі обстежуються в першу чергу.
За 1-2 дні до обстеження із харчування хворого виключаються продукти, які сприяють посиленню газоутворення в кишечнику: чорний хліб, горох, картопля, молоко і т.д. Напередодні вечеря повинна бути легкою – стакан напівсолодкого чаю і невеликий шматок білого хліба з маслом.  Іноді в ході обстеження виявляються зміни, обумовлені вдавленням шлунку різко роздутим газом товстого кишечника. В таких випадках приходиться проводити очисну клізму.
Перед обстеженням не дозволяється приймання ліків, за винятком тих, які необхідні для проведення обстеження. Особливо потрібно попередити хворого, про те. щоб він не курив. Куріння натще серце як відомо, викликає посилену секрецію  слизової оболонки шлунка, що дуже заважає обстеженню.

Рентгенологічне обстеження товстого кишечника (ірігоскопія)

Обстеження товстого кишечника проводиться або після приймання суміші барію через рот, або шляхом ретроградного заповнення його за допомогою контрастної клізми.
Підготовка до обстеження товстого кишечника за допомогою контрастної клізми наступна: в першу чергу необхідно повністю спорожнити товстий кишечник від калових мас. Для цього призначаються декілька високих промивних клізм. Напередодні роблять одну-дві промивні клізми і в день обстеження ставлять клізму за 1-1,5 год. до просвічування.
Необхідно підкреслити, що дослідження товстого кишечника за допомогою контрастної клізми можна проводити тільки після ретельного випорожнення кишечника від калових мас, слизу і газу. Тільки за таких умов можна сподіватися на успіх обстеження.
Попередній необхідний захід для проведення обстеження товстого кишечника – це ректороманоскопія або пальцеве дослідження прямої кишки (для виключення наявності внутрішніх або зовнішніх гемороїдальних вузлів прямої кишки).
При проведенні ірігоскопії хворого попереджають про можливість короткочасних больових відчуттів на початку обстеження, які пов`язані з розтягненням стінок товстого кишечника, внаслідок швидкого і щільного його заповнення. Цей біль самостійно і швидко проходить.
Необхідно також хворому знати про безпечність обстеження і його велику діагностичну цінність.
Рентгенологічне дослідження сечовидільної системи поділяють на дві групи: безконтрастні методи і методи із за­стосуванням штучного контрастування.

Якщо рентгенологічне дослідження сечовидільної си­стеми виконують у плановому порядку, то хворого потрібно готувати старанно. Протягом 2—3 днів перед дослідженням йому призначають дієту, що позбавляє газоутворення. Здебільшого рекомендують супи — гречаний, вівсяний, овоче­вий, м’ясні бульйони, каші, сир, відварне м’ясо, чай без цукру. Напередодні дослідження о 18 год. дають олійне проносне, а через 2 год. після вечері ставлять високу очисну клізму, до якої добре додавати 10 мл настойки валеріани, за 1,5—2 год. перед рентгенографією знову повторюють клізму. Рентгенографію виконують вранці, натщесерце. При схильності до газоутворення у процесі підготовки застосо­вують таблетки карболену або ментол з настойкою валеріа­ни по 20 крапель 3 рази на день.

Після оглядової рентгенографії здійснюють контрастну, урографію — метод рентгенологічного дослідження сечової системи, заснований на вибірній здатності нирок виділяти введені в кров йодовмісні рентгеноконтрастні речовини (тріомбраст або аналогічні зарубіжні препарати верографін, урографін).

Підготовка хворого до урографії полягає в старанному очищенні кишок і запобіганні газоутворенню. Крім того, потрібно пам’ятати про необхідність зменшити розведення контрастної речовини сечею. Для цього слід провести деяке обезводнювання організму. Хворому рекомендують за 1-2 дні до дослідження різко обмежити, а за 12—18 год. припинити прийом рідини. Як правило, потрібно визначити індивідуальну чутливість обстежуваного до йоду. Дослі­дження проводять натщесерце.